ЗАРЯДЖЕНІ ГІДНІСТЮ І ЖАГОЮ СВОБОДИ

Цьогоріч країна відзначатиме перший ювілей Революції гідності – 10 років.

Що знаєте Ви про ці події в історії України?

Національна ідея України почала гартуватися на Майданах наприкінці ХХ століття. Вона народилася від час студентської Революції на граніті, утвердилась під час Помаранчевої революції 2004 року. А на Майдані 2013-2014 років набула такої міці, що змогла кинути екзистенційний виклик росії.

Революція Гідності об’єднала мільйони людей, які усвідомили, що бути вільним і гідним насамперед означає бути відповідальним: за себе, за своїх близьких, за свою країну. Національні цінності – Гідність та Свобода – це завжди сукупність індивідуальних рис і персонального вибору громадян. По-справжньому незалежною та гідною держава є тоді, коли вільним і гідним є її народ – від очільника до пересічного громадянина.

10 років тому ми сформулювали нашу національну ідею – Гідність і Свобода України. Ця ідея викристалізувалася суспільством на Майдані не в один момент, а впродовж тривалої і виснажливої боротьби. Усі три місяці, доки тривала Революція Гідності, українці дискутували, сперечалися, обговорювали – якою має бути країна, за яку вони боролись і готові були віддати життя. Так, у вирі борні, з багатоголосся поглядів і цінностей, Майдан витворив спільний для всіх українців ідеал майбутньої України. Цей ідеал був сформульований двома ємкими словами: Гідність і Свобода. Так звучить наша 4 національна ідея. Те, що втримало нашу оборону в найважчі часи, і що дасть нам силу перемогти – Гідність і Свобода. Наша зброя заряджена нашою гідністю і жагою свободи.

Під час Революції Гідності українці нагадали світові справжній сенс демократичних цінностей. Сьогодні, під час війни, боротьба за них об’єднала навколо України усі цивілізовані нації. З перших днів повномасштабного вторгнення у нашу країну, слова та дії підтримки лунали з різних куточків світу.

Українські герої – гідні та вільні. У перші місяці війни у 2014 році тисячі громадян України, незалежно від національності, віросповідання , політичних вподобань пішли на Схід України боронити свою землю. Багато з них – з барикад Майдану. Майданівці і сьогодні воюють у лавах Збройних Сил України, евакуюють поранених з поля бою, займаються волонтерською діяльністю, підтримають українську армію. Тисячі тих, хто під час Революції Гідності був ще дитиною, сьогодні заряджені Гідністю та жагою Свободи, разом із старшими побратимами та посестрами захищають Україну від ворожої навали..

День Гідності та Свободи 2023 - 10 цікавих фактів про Революцію Гідності 2013

1. Початок Революції Гідності співпав з 9-ю річницею Помаранчевої Революції. Народні протести проти рішення уряду Азарова, який вирішив призупинити процес євроінтеграції України, розпочалися увечері 21 листопада 2013 року. За 9 років до цього, 22 листопада 2004-го, люди вийшли на мітинг проти фальсифікацій результатів президентських виборів. І в 2004-му, і в 2013-му протестували проти дій Віктора Януковича
2. 100-метрового листа "донецькому султану" - Віктору Януковичу - написали активісти 27 листопада на Майдані Незалежності. Януковича закликали обрати євроінтеграцію, пояснювали, чому це треба зробити та давали поради уряду.
3. "Живий євроланцюг" між Києвом та Перемишлем організували українські студенти 29 листопада - він почався у Києві і проліг через Житомир, Рівне, Львів і до Шегині на кордоні з Польщею. Довжина "ланцюга" становила 625 кілометрів, і він став другим в історії України з січня 1990 року, коли було створено подібний живий ланцюг на Акт Злуки
4. "Марш мільйона" пройшов 8 грудня у Києві - на Народне Віче на Майдані Незалежності зібралося понад мільйон людей. Вони прийняли рішення про початок блокування Адміністрації президента, Кабміну та інших установ.
5. Михайлівський набат зазвучав після того, як у ніч з 10 на 11 грудня підрозділи внутрішніх військ і "Беркута" зробили спробу розігнати протестувальників на Майдані у Києві. Михайлівський Золотоверхий собор безперервно бив у дзвони - на той дзвін з усього міста стікалися мешканці. Диякон Михайлівського собору Іван Сидор отримав благословення у намісника монастиря ігумена Агапіта і побіг на дзвіницю. Пізніше він розповідав, що не знав насправді, як бити на сполох, адже останній раз таке відбувалося в 1240 році, коли під Києвом стояла татаро-монгольська орда. Але разом зі студентами-помічниками вклали у той передзвін всю душу, порвали чотири троса і стерли руки до мозолів.
6. 200-тисячний хор на Майдані Незалежності виконав 14 грудня державний гімн України. Співали близько 200 тисяч людей, які зібралися на площі, а супроводжували хор "вогнями" мобільних телефонів та ліхтариків
7. "Стіна плачу та боротьби" була споруджена тоді ж, у грудні, на Майдані. Із дерев'яних брусків створили огорожу, на кожному з них було написано назву населеного пункту, з якого приїхали люди до Києва.
8. "Вогнехреща" замість Водохрещі сталася на Майдані 19 січня 2014 року - мирний протест перейшов у відкрите збройне протистояння. Мітингувальники, розчаровані безрезультативністю віче та обурені "диктаторськими законами", прийнятими Верховою Радою 16 січня, вирушили до Верховної Ради. На початку вулиці Грушевського дорогу їм перекрили підрозділи внутрішніх військ і "Беркута". Майданівці пішли на штурм силовиків - розпочалося жорстоке протистояння, на щастя, без жертв - поки що. Пізніше цю подію назвуть так і назвуть - "Вогнехреща".
9. У пастку "Беркуту" потрапили майданівці 20 лютого 2014 року, після ряду трагічних подій. Спецпідрозділ, що всю ніч штурмував "Майдан", покинув позиції і рушив до вулиці Інститутської. Майданівці, які пішли слідом, потрапили під прицільний вогонь. Тоді кількість загиблих від куль снайперів зросла до десятків... Загалом на Майдані під час Революції Гідності загинули понад 100 осіб - їх згодом назвуть "Небесною Сотнею".
10. 10. У понад 20 країнах світу підтримали Революцію Гідності - кампанії пройшли у Польщі, США, Канаді, Великобританії, Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Португалії, Австрії, Австралії, Бельгії, Грузії, Естонії, Литві, Норвегії, Швеції, Чехії та інших. Євромайдан став найбільшою проєвропейською демонстрацією в історії ЄС та найтривалішим мітингом в історії - він безперервно простояв 92 доби.